 |
|||||||||
 |
2021, том 19, выпуск 3 |
|
|||||||
|
|||||||||
Выпуски/2021/том 19 /выпуск 3 |
Anita Kongor, Bharat Makwana, Pooja R. Popat, Vinod K. Jain
«Low-Cost and Eco-Friendly Green Synthesis of Antibacterial Copper Oxide Nanoparticles
»
0729–0736 (2021)
PACS numbers: 78.67.Sc, 81.07.Pr, 81.16.Fg, 87.19.xb, 87.64.Cc, 87.85.Rs
Дане дослідження повідомляє про просту й екологічно чисту синтезу наночастинок оксиду Купруму з використанням зеленого синтетичного підходу. Синтеза наночастинок оксиду Купруму досліджується за допомогою відновлювальних, а також стабілізувальних властивостей Елетарія кардамону. Наночастинки оксиду Купруму належним чином характеризуються за допомогою ультрафіолетово-видимого (УФ–вид) спектрометра, динамічного розсіяння світла (ДРС) і методів дзета-потенціялу. УФ–вид-спектри підтверджують утворення темно-коричневих кольорових наночастинок CuO з характерним піком при максимальному значенні \(\lambda\) у 220 нм. Через обмеження стабілізувальних аґентів навколо обох наночастинок оксиду Купруму, гідродинамічний розмір частинок, як показали експерименти ДРС, становить 175 нм. Стабільність і загальний заряд на наночастинках знаходяться за його дзета-потенціялом, який, як виявилося, становить -16,2 мВ. Антибактеріяльна активність наночастинок оксиду Купруму перевіряється як на грампозитивних, так і на грамнеґативних бактеріях. Таким чином, даний метод виявляється найбільш підходящим для великомасштабної зеленої синтези наночастинок оксиду Купруму.
Keywords: Elettaria cardamomum, copper oxide nanoparticles, antibacterial activities
References
1.V. Mohanraj and Y. Chen, Tropical Journal of Pharmaceutical Research, 5,Iss. 1: 561 (2006); http://dx.doi.org/10.4314/tjpr.v5i1.7
2.B. A. Makwana, S. Darjee, V. K. Jain, A. Kongor, G. Sindhav, andM. V. Rao, Sensors and Actuators B: Chemical, 246: 686 (2017); https://doi.org/10.1016/j.snb.2017.02.054
3.K. D. Sattler, 21st Century Nanoscience—A Handbook: Design Strategies forSynthesis and Fabrication (CRC Press: 2019), vol. 2.
4.M. D. Mehta, Bulletin of Science, Technology & Society, 24, Iss. 1: 34(2004); https://DOI: 10.1177/0270467604263119
5.I. Hussain, N. Singh, A. Singh, H. Singh, and S. Singh, Biotechnology Let-ters, 38, Iss. 4: 545 (2016); https://DOI 10.1007/s10529-015-2026-7
6.A. Yazdani-Elah-Abadi, R. Mohebat, and M. Kangani, Journal of ChemicalResearch, 40, Iss. 12: 722 (2016); https://doi.org/10.3184/174751916X14787124908891
7.S. Iravani, Green Chemistry, 13, Iss. 10: 2638 (2011); https://doi.org/10.1039/C1GC15386B
8.S. Jadhav, S. Gaikwad, M. Nimse, and A. Rajbhoj, Journal of Cluster Sci-ence, 22, Iss. 2: 121 (2011); https://doi.org/10.1007/s10876-011-0349-7
9.H. Agarwal, S. V. Kumar, and S. Rajeshkumar, Resource-Efficient Technol-ogies, 3, Iss. 4: 406 (2017); https://doi.org/10.1016/j.reffit.2017.03.002
10.J. Singh, T. Dutta, K.-H. Kim, M. Rawat, P. Samddar, and P. Kumar,Journal of Nanobiotechnology, 16, Iss. 1: 84 (2018); https://doi.org/10.1186/s12951-018-0408-4
11.J. Singh, G. Kaur, and M. Rawat, J. Bioelectron. Nanotechnol., 1, Iss. 1: 9(2016).
12.T. H. Tran and V. T. Nguyen, International Scholarly Research Notices,2014: 14 (2014); https://doi.org/10.1155/2014/856592
13.M. Pattanayak and P. Nayak, World J. Nano Sci. Technol., 2, Iss. 01: 01(2013); https:// DOI: 10.5829/idosi.wjnst.2013.2.1.21131
14.G. GnanaJobitha, G. Annadurai, and C. Kannan, Int. J. Pharma Sci. Res., 3,Iss. 3: 323 (2012).
15.H. E. M. Kay, J. Clin. Pathol., 26, Iss. 1: 82 (1973); https://doi:
10.1136/jcp.26.1.82-c
16.A. Joshi, A. Sharma, R. K. Bachheti, A. Husen, and V. K. Mishra, Nano-materials and Plant Potential (Eds. A. Husen, M. Iqbal) (Cham: Springer:2019), p. 221; https://doi.org/10.1007/978-3-030-05569-1_8
17.K. Vishveshvar, M. A. Krishnan, K. Haribabu and S. Vishnuprasad, BioNa-noScience, 8, Iss. 2: 554 (2018); https://doi.org/10.1007/s12668-018-0508-5
18.R. Xu, Particuology, 6, Iss. 2:112 (2008); https://doi.org/10.1016/j.partic.2007.12.002
19.D. Sharma, N. Thakur, J. Vashistt, and G. S. Bisht, Indian Journal ofPharmaceutical Education and Research, 52, Iss. 3: 449 (2018);doi:10.5530/ijper.52.3.52
20.P. Jamdagni, P. Khatri, and J. Rana, Journal of King Saud University-Science, 30, Iss. 2: 168 (2018); https://doi.org/10.1016/j.jksus.2016.10.002
21.K. Suresh, Ethnobotanical Leaflets, 1, Iss. 15: 1184 (2008).
22.P. Kaushik, P. Goyal, A. Chauhan, and G. Chauhan, Iranian Journal ofPharmaceutical Research, 9, Iss. 3: 287 (2010); https://doi.org/10.22037/IJPR.2010.868
23.S. Meghana, P. Kabra, S. Chakraborty, and N. Padmavathy, RSC Advances,5, Iss. 16: 12293 (2015); https://doi.org/10.1039/C4RA12163E
 Усі статті ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — без похідних 4.0 Міжнародна ©2003—2021 НАНОСИСТЕМЫ, НАНОМАТЕРИАЛЫ, НАНОТЕХНОЛОГИИ Институт металлофизики им. Г.В. Курдюмова Национальной Академии наук Украины. Електрона пошта: tatar@imp.kiev.ua Телефони та адреса редакції Про збірник Угода користувача |