Основні результати
-
Високотемпературні надпровідники (ВТНП)
[EPJ 2010]
- Одночастинковий електронний спектр є простим, близьким до зонних (LDA) розрахунків + ефекти власної енергії.
[PRB 2002,
PRL 2002,
PRB 2003,
Nature 2004,
PRL 2004,
PRB 2004,
PRB 2005,
LTP 2006 as a review,
PRL 2007...]
- Антинодальна псевдощілина є результатом неспіврозмірної хвилі спінової густини (SDW).
[PRB 2009,
EPJ 2010]
- Основний внесок як у розсіяння електронів так і у їх надпровідне спарювання роблять спінові флуктуації.
[PRL 2003,
PRL 2004,
PRL 2006,
PRB 2007,
Nature Phys 2009,
EPJ 2010 as a review]
-
Надпровідники на основі заліза (FeSC)
[LTP 2012]
- Зонна структура, у термінах кількості та симетрії зон, добре узгоджується з результатами LDA-розрахунків, але не геометрія поверхні Фермі
[PRL 2010]
та навіть не її топологія.
[Nature 2009,
PRB 2009,
JPSJ 2011...]
- Основний внесок у надпровідність роблять електрони Fe 3dxz/yz, а максимум Tc для різних сполук корелює з близкістю сингулярності Ван-Хова dxz- та dyz-зон до рівня Фермі.
[JSNM 2013, LTP 2012]
-
Левітаційні експериментальні методи
[JLTP 2003]
- Метод застиглих дзеркальних зображень.
[JAP 1998]
- Метод резонансних коливань
[APL 1996]
та високообертовий магнітний ротор.
[IEEE-TAS 1996]
- Метод визначення густини критичного струму шляхом вимірювання левітаційної сили,
[APL 1996]
метод реконструкції профілів густини критичного струму шляхом вимірювання енергетичних втрат у змінному полі,
[PhC 1998]
модель динамічного проникнення магнітного потоку крізь поверхню анізотропних надпровідників,
[PhB 2000]
та інш.