Назад

---

 

Відділ засновано в 1989-му році на базі лабораторії, що мала таку ж назву. Метою його створення було формування наукового напряму, що розробляє фізичні принципи дизайну конструкційних матеріалів виходячи з міжатомних взаємодій. Керівником відділу з 1989 по 2015 рр. був професор, д.т.н. В.Г. Гаврилюк. Наразі відділ очолює д.ф.-м.н. В.М. Шиванюк.

Початок наукових досліджень був пов'язаний з розробкою нових перспективних типів вуглецевих сталей, що зміцнюються  холодною пластичною деформацією. Досліджено індукований пластичної деформацією розпад цементиту, обумовлений взаємодією між атомами вуглецю і дислокаціями (монографія В.Г. Гаврилюка «Распределение углерода в стали», Киев, Наукова думка, 1987).

Основні дослідження 90-х років були присвячені розробці фізичних принципів створення нового класу матеріалів - високоазотистих сталей. На основі цих розробок Інститут металофізики став в 1989-91 рр. провідною науковою організацією СРСР з розробки азотистих сталей в рамках Державної науково-технічної програми «Перспективні матеріали». В рамках даної програми були виконані наступні проекти:

• високоазотиста сталь для високоміцних корозійностійких немагнітних тросів,
• сталь для немагнітних труб, що використовуються в інклінометричних системах, що орієнтують буріння нафтових свердловин,
• сталь для корозійностійких пружин,
• сталь для одноразових шприців.

Фізичні дослідження проводяться у співпраці з кафедрою технології матеріалів Рурського університету, м. Бохум, Німеччина (проф. Ханс Бернс, проф. Вернер Тайзен). Результати досліджень підсумовані в монографіях V.G. Gavriljuk, H. Berns "High Nitrogen Steels", Springer, Berlin, 1999, і H. Berns, V. Gavriljuk, S. Riedner "High Interstitial Steels", Springer, Berlin (2012).

Починаючи з 1991 року в кооперації з лабораторією конструкційних матеріалів Гельсінського технологічного університету (нині університет Аалто), Фінляндія (проф. Ханну Ханнінен), і згодом з лабораторією фізики металів Лілльського університету, Франція (проф. Жак Фокт), розвивався також інший науковий напрям: водень в конструкційних матеріалах. З 2002-го року цей напрям очолює к.ф.-м.н.В.Н. Шиванюк. З 2012-го року розпочато співпрацю з Інститутом механіки та інженерії, I2M, UMR CNRS 5295, університету Бордо 1, Франція.

У 1998 р. сформовано наукову групу для досліджень нещодавно відкритого (1996 р.) ефекту магнітної пам'яті форми, яку очолює  д.ф.-м.н. Н.І. Главацька. Ця група працює над створенням нових феромагнітних функціональних матеріалів.